- вибійник
- —————————————————————————————вибі́йникіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
вибійник — а, ч. 1) Шахтар, що працює у вибої, відбиваючи від пласта кам яне вугілля, руду і т. ін. 2) Робітник текстильної промисловості, який за допомогою спеціальних дощок наносить на тканину візерунок … Український тлумачний словник
вибійниця — і. Жін. до вибійник (у 2 знач.) … Український тлумачний словник
відбійник — а, ч., рідко. Те саме, що вибійник 1) … Український тлумачний словник
забійник — а, ч., гірн. Те саме, що вибійник 1) … Український тлумачний словник
Симоненко, Василий Андреевич — Василий Андреевич Симоненко Василь Андрійович Симоненко … Википедия